Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.

Основні наукометричні показники:

Індекс цитування - прийнятий у науковому світі показник "значущості" праць вченого і являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. SCI є одним з найпоширеніших науко метричних показників. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вузу в цілому.

Індекс Хірша (h-index) - показник, запропонований в 2005 р. американськими фізиком Хорхе Хиршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Критерій заснований на кількості публікацій вченого і кількості цитувань цих публікацій, і розраховується за спеціальною формулою.

Імпакт-фактор (ІФ або IF) - формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу. Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2-3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу. 

Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.

У системі вищої освіти України науково-педагогічним працівникам для отримання наукового ступеня або вченого звання  і закладам вищої освіти для ліцензування і акредитації, отримання державного замовлення, рейтингування тощо необхідно мати певну кількість статей у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, які індексуються у  провідних наукометричних базах (Scopus або Web of Science Core Collection (WoS) та ін.)

 

НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ДАНИХ

З 2021 року Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії було надано доступ до електронних ресурсів бази даних ScienceDirect компанії Elsevier. Це майже 39 тис. видань (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.). Передплату за кошти держбюджету забезпечило МОН України.

На платформі ScienceDirect представлені такі типи наукових видань як: електронні книги Elsevier (eBooks), книжкові серії (Book Series), довідкові видання (Handbook), навчальні посібники (Textbooks) тощо.
Серед переваг використання платформи ScienceDirect – зручний та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс, широко розповсюджені формати завантаження повних текстів (PDF і HTML) та наявність гіперпосилань на значну кількість науково-технічних і медичних статей на платформах інших видавництв.

Доступ здійснюється у бібліотеці ХГПА та в локальній мережі академії за посиланням:

https://www.sciencedirect.com/ 


Доступ до ScienceDirect з локальної мережі ХГПА Вебінари про роботу з базою даних ScienceDirect:
Перші кроки у ScienceDirect
Читання – це навчання
Цікавій Варварі на базарі носа Не відірвали
ScienceDirect – можливості у відкритому доступі




Доступ до Scopus з локальної мережі ХГПА 
Інформаційний сайт Scopus
Інструкція з користування 
Перелік видань, які індексуються Scopus

Доступ до журналів категорії А (Scopus або Web of Science)

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії надається вільний доступ до міжнародних наукових журналів на платформах Scopus та Web of Science.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 29 травня 2020 р. № 721 «Про надання доступу закладам вищої освіти і науковим установам до електронних наукових баз даних та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України».

Для отримання безкоштовного доступу до платформ Scopus та Web of Science, необхідно з компютера, який підключено до локальної мережі академії, зареєструватися на цих платформах. Після цього користувач має можливість протягом 6 місяців у своєму обліковому записі безкоштовно переглядати наукові ресурси з будь-якого комп'ютера в академії або поза її межами.

Як перевірити доступ до наукометричної бази Web of Science

Презентація семінару у Державній науково-технічній бібліотеці «Профіль установи у Web of Science: створення, корегування, функції, можливості, використання для звітності та стратегічного планування»

Корисні посилання:

Scopus

Scopus — бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. Містить понад 50 млн. реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс. Пошуковий апарат Scopus інтегрований з пошуковою системою Scirus для пошуку веб-сторінок та патентною базою даних [зі статті Scopus].

Базовий пошук за автором без передплати Scopus — Scopus Author Preview

Об'єднати свої публікації в Scopus під єдиним профілем можна за допомогою інструменту Scopus Author Feedback Wizard.  Інструкція, як об'єднати публікації.

Детальніше про Scopus (українською) — простий пошук, знайти та оцінити авторів, відстеження цитат, пошук та аналіз журналів у Scopus

Повна інструкція для користувачів Scopus 

Web of Science

Web of Science (до 2014 Web of Knowledge) — платформа, на якій розміщено бази наукової літератури і патентів, до 2016 року належала Thomson Reuters. В листопаді 2016 року відділення IP & Science було придбане інвестиційними фондами і функціонує як Clarivate Analytics. Web of Science охоплює матеріали з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва [зі статті Web of Science].

Інформація про всі заходи, які організовує компанія Clarivate Analytics, на Facebookhttps://www.facebook.com/WoS.Ukraianin/

Перелік журналів, включених до Web of Science.

Пошук видань за темами:  

Пошук в Web of Science  (за автором, назвою, темою, DOI та ін.)   

Пошук інформації в Web of Science (Інструкція)

Віддалений доступ до Web of Science. Інструкція - як налаштувати віддалений доступ (за матеріалами бібліотеки Київського університету імені Бориса Грінченка).

Вебінари про користування Web of Science на Youtube-каналі Clarivate Analytics українською.

ScienceDirect від Elsevier

За передплатою Міністерства, що діє з 1 січня 2021 р. до 31 грудня 2021 р., ScienceDirect дає змогу українським викладачам, дослідникам та студентам отримати нові знання із понад 35 000 міждисциплінарних книг, що містять досвід 47 000 авторів, від нашої першої книги, опублікованої в 1896 році, та до найновіших назв, у тому числі:

39 000+ електронних книг

200+ основних довідників

6 500+ серійних та довідкових томів

200+ підручників

330 000+ тематичних сторінок

500+ журналів Золотого Відкритого доступу

Elsevier готові підтримати доступ до розширення знань про Science Direct. Портал ScienceDirect, розроблений спеціально для українських установ, пропонує навчальні відео, відповіді на поширені запитання та інші матеріали, які допоможуть дослідникам отримати знання, а також списки заголовків, рекламні матеріали та довідники по звітах з використання для підтримки потреб бібліотекарів. 

 

 

 

Про доступ до електронних ресурсів на платформі Research4Life

                Продовжено безкоштовний доступ до електронних колекцій журналів і книг провідних видавців наукової літератури в рамках проєкту Research4Life.

У березні 2022 року на порталі Research4Life було повідомлено про рішення видавців наукової літератури надати українським науковцям до кінця 2022 року безкоштовний доступ до електронних ресурсів (журналів, книг, баз даних) у межах проєкту Research4Life для того, щоб підтримати наукову спільноту України в умовах війни.

У 2023 та серпні 2024 року було продовжено статус України – включення держави до групи країн А, організації та вчені з яких мають безкоштовний доступ до ресурсів платформи.

Бібліотека ХГПА зареєстрована  на порталі Research4Life і отримала дані для входу (логін та пароль). Щоб його  отримати  потрібно звернутися до працівників бібліотеки та зайти на сторінку:

https://login.research4life.org/tacgw/login.cshtml 

Ви також можете стежити за Research4Life через соціальні мережі за адресами:

Facebook: https://www.facebook.com/R4Lpartnership
Twitter (Мережа X): https://twitter.com/r4lpartnership

https://twitter.com/hinari_trainers

https://twitter.com/AGORA_R4L
LinkedInhttps://www.linkedin.com/company/research4life/

Також можна перейти до Research4Life на  https://dgroups.org/fao/research4life